4-Й КУРС, ПО.

ОСНОВИ КУЛЬТУРИ І ТЕХНІКИ МОВЛЕННЯ


Виконайте завдання за аналогією до попередніх. Вправи з техніки мовлення виконайте усно, дотримуючись зазначених вимог.

МОДУЛЬ 2. ТЕХНІКА МОВЛЕННЯ. ЛОГІКА ЧИТАННЯ.

Тема 6. Техніка мовлення. Складові техніки мовлення.

Блок 1. Актуалізація опорних знань з теми:

1. Техніка мовлення, її чинники.

2. Дихання як складова техніки мовлення. Типи дихання. Гігієнічні

правила дихання.

3. Голос. Природні якості та постановка голосу. Якості розвиненого

голосу. Гігієна голосу.

4. Орфоепія як основа правильного мовлення.

5. Дикція.

Блок 2. Сконструйований конспект

1.     Техніка мовлення – це

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.     Складові техніки мовлення.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.     Дихання та його особливості:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.     Типи дихання та їх характеристика

5.     Голос. Його природні та набуті якості.

Якості природного голосу	Якості розвиненого голосу

- Що забезпечують дані поради? Доповніть їх.

1. Не допускати висоти поза межі можливого діапазону, надмірної гучності і тривалості.

2. Не допускати простудних захворювань (гострих хронічних катарів верхніх дихальних шляхів, нервових зрушень. Це призводить до захворювань голосотворних органів (ларингіт – запалення слизової оболонки гортані, вузлики на голосових зв’язках).

3. Не перевищувати денні норми голосового навантаження ( 4-5 акад. годин підряд), робити перерви.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Роль вправ для вдосконалення чіткості і ясності вимови.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.     Орфоепія – це

 _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.     Приклади орфоепічних норм

Орфоепічна норма	Приклади

Блок 3.  Система дидактичних завдань для самопідготовки.

1.     Що таке техніка мовлення?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Техніка виразного мовлення – це

______________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Назвіть основні елементи техніки мовлення.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Назвіть вади голосу.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Визначте шляхи розвитку окремих якостей голосу та усунення його недоліків.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.    Як визначити чинники «збою» дихання під час читання? Як керувати витоком повітря з легень?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.      Як взаємопов’язані звучність та виразність?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.     Як досягти звучності? Назвіть психологічні та фізичні основи повноти звука.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8.                Назвіть найбільш типові помилки та вади дикції. В чому полягає сутність оволодіння технікою мовлення?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9.     Виконайте вправи з техніки мовлення. Запам’ятайте їх  та відпрацьовуйте професійне мовлення.

Вправа 1.

         Перевірте, чи досить спокійно та вільно ви себе почуваєте. Зробіть активний, щільний видих на п-ф-ф-ф…. Слідкуйте за тим, чи керуєте видихом: не випускайте повітря, не давайте йому просто виходити, а пропускайте його, «цідіть» через активні, пружні губи. Намагайтеся, щоб сила видиху була постійною, а задля цього важливо не видихати більшу частину запасу повітря з легень на початку, не давати м’язам відразу розслабитися.

         Не кваптеся робити новий вдих, заждіть, доки захочеться вдихнути. Зробивши вдих на мить затримайте дихання, замріть у цьому положенні, потім знову пружно, щільно видихніть на п-ф-ф-ф…

Вправа 2.

         Видихніть на п-ф-ф-ф…. Зробіть вдих на рахунок від одного до п'яти так, щоб на рахунок 1-3 набрати повітря за допомогою діафрагми; на рахунок 4 доберіть повітря за допомогою діафрагми ребер, а на рахунок 5 підтягніть косі м'язи живота. Після миттєвої затримки видих на п-ф. Не намагайтеся вдихнути багато повітря слідкуйте за тим, щоб вдих був рівномірним, повільним, без поштовхів. Поштовх відбувається лише на рахунок 5 коли відбувається скорочення м'язів живота, але це тоді, коли вдихання вже закінчено.

Схема вправи:

      видих на п-ф;

      пауза;

      вдих на рахунок 1, 2, 3;

      затримка;

      видих на п-ф.

Якщо вам не піддається діафрагма, то слід її потренувати окремо.

         Вправа 3.

         Спокійно лежачи на спині або сидячи прихилившись до спинки стільця, покладіть одну руку на межі між грудною кліткою, черевною порожниною і повільно подихайте в цьому положенні. За допомогою руки ви відчуєте деякий підйом живота, висування живота під час вдиху. Намагайтесь зафіксувати це відчуття для включення діафрагми в роботу під час говоріння.

         Якщо слабо працюють міжреберні м'язи, треба їх теж окремо вправляти. У положенні стоячи притуліть руки до нижніх ребер, долонями вперед, великі пальці назад (руки в боки). Відчуйте долонями розширення грудної клітки під час вдихання повітря запам'ятайте це відчуття, щоб потім включити в роботу міжреберні м'язи.

         Слідкуйте в усіх вправах, щоб видих був приблизно вдвічі довшим, ніж вдих.

         Вправа 4.

         Дійшовши активної продуктивної роботи м'язів, можна переходити до засвоєння вдиху, досить глибокого, але короткого. Глибина вдиху є природнім наслідком повноцінного видиху. Для того, щоб зробити його коротким, необхідно всі м'язи привчити працювати разом за схемою:

а) видих на п-ф;

б) пауза;

в) вдих (короткий на рахунок 1);

г)  затримка (теж коротка на рахунок 2);

д) видих з проголошенням ма-мо-му; да-до-ду і т.д.

         Для самоперевірки треба покласти одну руку на діафрагму, а другу - на нижні ребра і слідкувати за тим, щоб усі м'язи активно працювали.

         Наступний варіант даної вправи - видих на повторення слів мамо, дуда дома, мода, діду і т.ін. Після цього можна переходити до вдиху на рахунок вголос.

         Рахувати треба досить голосно, чітко промовляючи звуки і слідкуючи за тим, щоб під час коротких пауз між виголошуванням слів лічби не відбувалося ні видиху, ні вдиху.

         Вправа 5.

Читання прислів'їв та приказок з розподілом їх на дві частини.

         Після видиху на п-ф і паузи зробіть короткий вдих і прочитайте першу частину прислів'я або приказки, після цього знову короткий вдих і читання другої частини. Якщо в легенях залишилось повітря зробіть видих на п-ф після паузи, вдиху і затримки на 1 прочитайте прислів'я приказку на одному видиху цілком.

1.      Торохтить Солоха, як діжка з горохом.

2.      І місяць світить, коли сонця немає.

3.      Життя прожити – не поле перейти.

4.      Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

5.      Козацькому роду нема переводу.

6.      Не знаючи броду, не ходи у воду.

7.      Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

8.      Поспішиш – людей насмішиш.

9.      Усе теє пригодиться, що на полі вкорениться.

         Вправа 6. Читання речення на одному видиху.

         Після видиху на п-ф, пауза, вдиху і затримки на 1 виголошуйте речення. Якщо стане важко в середині речення, можна зробити добір дихання: в доборі бере участь лише діафрагма.

         1. Навколо в обіймах степової тиші, ніжилася земля, як приласкала коханням дівчина: вона дихала і сходила парою, і якби людина захотіла припасти до неї щокою, то почула б, яка вона тепла, і спіймала б тонкий, ні з чим незрівнянний запах ніжного дихання, в якому с особливо відчувався гіркуватий трунок зрізаних плугом корінців.

         2. Ковили, ковили, ковили. За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем, - скільки зір сягне, - сяючі, молочні, як мирне шумовиння.

         3. Повільно ходою простує людина на курган, зупиняються на його вершині, надовго непорушніє в зажурі й смутку, як знепорушнілі і ці обеліски-ракети, що до самих обріїв виповнюється степ своєю гаснучою вечірньою величчю.

         4. Розбуджена  свіжим весняним повітрям, гіркуватим присмаком свіжо-зеленої землі, невтомним щебетанням жайворонка у високості трубним криком журавлів, відчуває людина устремління пригорнути весь голубий світ; і вона робиться добрішою, відвертішою, співчутливішою, довірливішою, тому що є щось чарівне і до солодкого щему в серці хвилююче в природі цієї пори року.

         5. Стихія Ліни Костенко - боротьба. Боротьба за слово, закріплене образною енергією відродження і новонародження й читацький уяві й свідомості, слово ідейно вибухове, пекельно гаряче до вигорання в емоційному кратері.

         6. Чорнобильський вибух увів людство у новий період розвитку цивілізації, про можливість якого лише неясно інтуїтивно здогадувалися письменники-фантасти.

         7. Соняшники - мов кулі жовтого вогню, той вогонь і з пелюстками, він висить на стеблах над городиною, їхнім полум'ям простягнути зараз повітря, настрій серпневого дня, вони повертають людські голови до себе й примушують думати про них.

         Вправа 7. Читання віршованого рядка на одному видиху.

         Після звичайного видиху на п-ф, паузи, короткого вдиху і затримка на 1 читайте рядок вірша, робіть добір дихання і читайте наступний рядок.

         Після кожних чотирьох рядків робіть повноцінний вдих. Після читання рядків прочитайте виразно вірш повністю.

                                      О слово рідне! Орле скутий!
                                      Чужинцям кинуте на сміх!
                                      Співочий грім батьків моїх,
                                      Дітьми безпам'ятно забутий.

                                      О слово рідне! Шум дерев!
                                      Музика зір блакитнооких,
                                      Шовковий спів степів широких,
                                      Дніпра між ними левій рев...

                                      О слово! Будь мечем моїм!
                                      Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
                                      Осяй мій край і розлетися
                                      Дощами судними над ним.

                                                                                              (О.Олесь)

         Вправа 8. Читання зі збільшенням кількість рядків на одному видиху.

         Після кожної частини, відокремленої пауза, скидати залишки повітря (при його наявності) і робити вдих: (англ. вірш-пісенька в перекладі С.Я.Маршака «Дом который построил Джек»)

         Вправа 9.

         Перевірте роботу резонаторів на тривалому виголошені кожного звуку і такій послідовності: м-н-л. При виголошенні м і н губи вібрують. Прикладаючи кінцівки пальців до перенісся, верхньої губи або долоню до груде, домагатися резонування в цих точках.

         Вправа 10. Після закріплення правильного звучання на сонорних приголосних М Н або Л перейдіть до перевірки правильного звучання і на голосних звуках, поєднуючи голосні зі звуками М, Н, Л: мммімм, мммемм, мммамм, мммумм, мммимм, мммомм.

         Таблиця виголошується цілком на одному видиху. Голосні звуки таблиці виголошуються повільним звуком М для того, щоб зародження кожного звука було м'яким і відбувалося без поштовхів і різких ударів голосових зв'язок, які шкодять голосу. Спочатку таблицю виголошуйте наспівно задля пом'якшення й чистоти звучання, потім, підвищуючи звук і зручною для кожної висоти голосу, а вже потім можна переходити на мовленнєву вимову таблиці.

         Якщо це наспівне звучання, то за напівтонами, узгоджуючи це із звучанням напівтонів у музичному інструменті. Якщо вправа мовленнєва то із дотриманням мовленнєвих інтервалів.

         Ці вправи уточнюють мовний слух студентів, водночас розвиваючи обсяг голосу.

         Вправа 11. Аналогічно до 10 завдання виголошуються рядки вірша (бажано три-чотиристопного розміру або слів пісні). Перед кожним повним рядком треба запастися повітрям, робити добори коротким вдихом кількості повітря, яке було витрачене на попередній рядок. Використати рядки Шевченкових віршів:

                                      Реве та стогне Дніпр широкий,
                                      Сердитий вітер завива,
                                      Додолу верби гне високі,
                                      Горами хвилю підійма.

                                      або строфи з віршів Л.Костенко:

                                      Розкажу тобі думку таємну,
                                      Дивний здогад мене обпік:
                                      Я залишуся в серці твоєму
                                      На сьогодні, на завтра, навік.

Вправа 12.

         Виконайте «мовну гаму» за вказаним зразком.      

         Розвиток таких якостей як гнучкість, рухливість голосом сприяє вправа, яка називається «мовна гама» - пересування мовленнєвими інтервалами. У такій вправі дихання повинне розподілятися відповідно до кількості слів у цілому рядку. Читання тексту розпочинається знизу:

   

         Вправа 13.

         Прочитайте наведений нижче вірш. Спершу рядок пошепки, другий – тихо, а далі за вказівкою.

                   З журбою радість обнялась…                - пошепки
                   В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,        - тихо
                   І з дивним ранком ніч злилась                - голосніше
                   І як мені розняти їх?!                               - голосно.

                   В обіймах з радістю журба,                    - дуже голосно
                   Одна летить, друга спиня…                    - голосно
                   І йде між ними боротьба,                        - тихіше
                   І дужчий хто – не знаю я…                     - тихо

                                                (О.Олесь)

         Вправа 14.         

Проведіть у групі артикуляційну гімнастику.

         Відкривання рота вертикально (нижня щелепа відкривається на два пальці, покладених один на один) рухи при розриванні рота повинні бути м'якими, без напруження губів та вилиць.

         Гімнастика для губ

1.      Розкрийте рот. Покладіть два пальці ребром один на другий і на цю відстань опустіть нижню щелепу. Язик покладіть плоско, корінь язика опустіть, м'яке піднебіння (маленький язичок) піднятий. Якщо щелепа опускається погано, поставте лікті на стіл, підборіддям зіпріться на кисті рук, і, опускаючи нижню щелепу, намагайтеся перебороти перешкоду, яка створена руками.

2.      Верхню губу підтягніть догори, оголюючи верхні зуби; ясен верхніх зубів не повинно бути видно. Під час підтягування губи м'язи обличчя знаходяться в спокійному стані, зуби не зчеплені.

3.      Нижню губу відтягнути до нижніх ясен, оголюючи нижні зуби; щелепа не напружена.

4.       Чергувати рух верхньої і нижньої губ:

а) верхню губу підняти (відкрити верхні зуби)

б) нижню губу опустити (відкрити нижні зуби)

в) верхню губу опустити (закрити верхні зуби)

г) нижню губу підняти (закрити нижні зуби)

Під час цих вправ щелепа вільна, зуби не стиснуті.

5.      В.п.: рот злегка розкритий (нижня щелепа злегка опущена). Міцно натягувати верхню губу на верхні зуби, закриваючи їх, так щоб край губи злегка загинався всередину рота. Потім верхня губа, розтягуючись в боки, зісковзує догори, відкриваючи верхні зуби, і повертається у вихідне положення.

Вся увага повинна бути спрямована на ковзкий рух верхньої губи.

6.      В.п.: те ж, що у вправі 5. Міцно натягувати нижню губу на нижні зуби, закриваючи їх, так щоб край губи загинався.

         Гімнастика для язика.

         1.      В.п.: рот широко розкритий: язик лежить плоско, з незначним заглибленням у спинці; кінчик його не торкається нижніх передніх зубів, корінь опущений, як на момент позіхання. Висунути язик якомога далі з рота, а потім втягувати якомога глибше, так щоб утворилась лише м'язова грудка, а кінчик язика став непомітним. Потім язик повертається у вихідне положення.

         2.      В.п.: те ж, що і у вправі 1. Нижня щелепа нерухома. Кінчик язика то піднімається і притискається до кореня верхніх передніх зубів, то опускається, повертаючись у в.п.

         3.      В.п.: те ж, але рот напіввідкритий. Висувати язик на поверхню «лопатою» (язик набуває плоскої широкою форми), так щоб він своїми боковими кінцями торкався куточків рота. Потім повернути язик у в.п. Щоденне тренування протягом 5-7 хвилин повинно увійти до обов'язкового т.зв. «артикуляційного туалету», і слугувати підготовчою роботою для занять з техніки мовлення.

         Вправа 15. Читання скоромовок зі зміною темпу

         Засобом вправляння чіткості та якості вимови є не лише різні ступені голосності тексту, але й урізноманітнення темпу.

         Вправляння в різному темпі може відбитися на текстах скоромовок, які пристосовані для подолання особливо складних поєднань окремих звуків, складів та словосполучень. Скоромовки слід виголошувати якомога простіше й різноманітніше, відповідно до змісту (тобто змінюючи в них смислові наголоси). Лише після цього можна переходити до виголошення скоромовок у прискореному.темпі.

   Ворона проворонила вороненя.

   Мурлика муркоче -
   Морозива хоче.
   Мурлико руденький, -
   Замерзнеш, дурненький.

   Пильно поле пильнувати,
   Перепелів полювати.

   Пиляв Пилип поліно із липки,
   Притуляв пилку Пилип до липки.

   Дрова рубали два дроворуби.

   Писаревого писаря писарчук.

   Груша гусениць не любить,
   Грушу гусениця губить.

         Вправа.

         Прочитайте обраний текст спочатку спокійно, без напруження, потім - з підсиленою, яскравіше вираженою артикуляцією і з'ясуйте, як характер читання впливає на якість звука та на орфоепію.

         Вправа 17.

         З метою практичного вправляння пройденого навчального матеріалу доберіть віршовані твори, нескладні зо формою та змістом. Прочитайте.

         Вправа 18.

         Прочитайте, запам'ятайте й застосовуйте на практиці рекомендації А. Пряжнікова щодо техніки мовлення.

Запам'ятай, що перш ніж в слові почати вправлятись,

Треба клітку грудну розширити злегка й при цьому

Низ живота підібрати для опори диханню й звукові.

Плечі в час дихання бути повинні в спокої, без руху.

Кожен вірша рядок на однім видиху промовляй

І простеж, аби груди не стискались під час мовлення,

Бо при видиху рухається лише діафрагма.

Рядочок читати скінчивши,

Не поспішай з переходом до наступного.

Витримай паузу коротку у темпі вірша.

Блок 4. Рекомендовані джерела інформації:

Рекомендована література:

1. Буяльський Б.А. Поезія усного слова. К.,1990. – С.20-30.

2. Олійник Г.А. Виразне читання. К., 1995. – С.14-38.

3. Капська А.Й. Виразне читання. К., 1986. – С.15-22.

4. Сучасна українська літературна мова / За ред. Гриценка. С.13-16.

5. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. Львів: Світ, 1990.

6. Сопер Поль. Основы искусства речи.  М.: Прогресс, 1992.

7. Вагапова Д.Х. Риторика в интелектуальных играх и тренингах. М.:

Цитадель, 2001. -460 с.

8. Олійник Г.А. Виразне читання. Основи теорії. –Тернопіль. 2001.